Нетяженко Василь Захарович (1943)

Дата:
08.04.2023 день
2023-04-08T00:00:00+03:00
2023-04-09T00:00:00+03:00
Нетяженко Василь Захарович (1943)

Нетяженко Василь Захарович (1943) кардіолог, доктор медичних наук (1989), професор (1990), член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України (2001), дійсний член Європейського товариства кардіологів (F.E.S.C.), завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 (з 1988) Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Василь Захарович медичну освіту (з відзнакою) здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1965, після закінчення якого працював на посадах лікаря-фтизіатра на Херсонщині, дільничого лікаря-терапета, лікаря невідкладної медичної допомоги в Рахівському районі на Закарпатті.

У 1969-1973 рр. навчався в аспірантурі та у 1973-1979 pp. працював на посаді старшого наукового співпрацівника в Київському НДІ туберкульозу та грудної хірургії.

З 1979 р. працює в Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця (нині – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця) на посадах асистента кафедри госпітальної терапії № 1 (з 1979 р.), завідувача кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 (із 1988 р.).
У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію “Особенности центральной и периферической гемодинамики при различных концентрациях эфира, фторотана, пентрана, трихлорэтилена, циклопропана и закиси азота у больных митральным стенозом”, а в 1989 р. — докторську дисертацію “Особенности патогенеза, диагностики, лечения и профилактики нестабильных форм острого круп- ноочагового инфаркта миокарда”.

З 1989 р. – декан II медичного факультету цього ж університету; професор (1990); член-корепондент НАМН України за спеціальністю “Терапія” (2002); головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Терапія”; член Наукової ради НАМН України з клінічної медицини; президент Асоціації лікарів-інтерністів України (1995), віце-президент Терапевтичного та Кардіологічного українських товариств; головний редактор журналів “Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія” та “Внутрішня медицина”; дійсний член Європейського кардіологічного товариства та міжнародного товариства внутрішньої медицини; співорганізатор акредитованих наукових та освітніх заходів у системі міжнародної післядипломної освіти; координатор міжнародної програми Євросоюзу IMPRESMAN COURHLIFE щодо сприяння науковим проектам та інтеграції в Європейське наукове співтовариство; голова спеціалізованої вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; член редакційних рад низки фахових журналів.

Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Автор понад 700 наукових публікацій; зокрема біля 30 монографій, підручників та навчальних посібників, 6 авторських свідоцтв; основні напрями наукової діяльності – не відкладна кардіологія, гострий інфаркт міокарда; розробка концепції провадження хворих із тромбо- емболічними ускладненнями та синдромом внутріш- ньосудинного мікрозсідання крові під час патології Внутрішніх органів; оптимізація діагностики вивчення прогностичного значення порушень гемокоагуляційного гомеостазу в клініці внутрішніх хвороб.

Основні напрями наукової діяльності: оптимізація діагностики та вивчення прогностичного значення порушень гемокоагуляційного гомеостазу в клініці внутрішніх хвороб, провадження нових методів інтенсивної терапії, зокрема системного тромболізису, антикоагулятивної та антиагрегантної терапії при гострому інфаркті міокарда; розробка нових алгоритмів діагностики, лікування та предикторів життєвозагрожуючих аритмій. Вперше в клінічній вітчизняній та міжнародній практиці науково обгрунтував концепцію патогенезу, діагностики та лікування нестабільних форм гострого інфаркту міокарда.

Впровадження нових методів інтенсивної терапії, зокрема системного тромболізису, антикоагулятивної та антиагрегатної терапії за наявності гострого інфаркту міокарда; розробка нових алгоритмів діагностики та лікування аритмій, коматозних та гіпоксичних станів y клініці внутрішніх хвороб; встановлення статевих особливостей чинників ризику; діагностика та лікування ішемічної хвороби серця в межах Європейської наукової програми “Жінка в серці”; з’ясування особливостей перебігу гострих та хронічних форм ішемічної хвороби серця за наявності супутньої патології внутрішніх органів; дослідження ефективності та безпеки застосування нових лікарських препаратів y клініці внутрішніх хвороб.

Василем Нетяженком запропонована нова патогенетична концепція нестабільних форм ішемічної хвороби серця та гострої серцевої недостатності; створений новий методичний підхід до вивчення системи гемостазу в артеріальній та венозній крові у хворих під час різних патологічних станів; науковий консультант й керівник 11 докторських та 28 кандидатських дисертацій; основні публікації: “Класифікації внутрішніх хвороб: діагностичні заходи та алгоритми лікування. Частина І. Кардіологія та ревматологія” (2001); “Проблема тромбоэмболических осложнений в интенсивной терапии и кардиологии” (2002); “Динаміка агрегаційної активності тромбоцитів у хворих з гострим інфарктом міокарда при різній глибині ураження серцевого м’яза” (2002); “Керівництво до лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією. Медикаментозна терапія” (2004); “Гострий коронарний синдром. Діагностичні підходи” (2005); “Клінічна ефективність раннього застосування симвастатину при гострих коронарних синдромах беелевації сегмента ST і його вплив на маркери запалення” (2005); “Гормонзамінна терапія і маркери систем ної запальної відповіді: можливі механізми несприятливого впливу при ішемічній хворобі серця” (2005) “Артеріальна гіпертензія як фактор кардіоваскулярног ризику” (2009), “Циркадні зміни плазмового гемостаз у хворих із різними формами IXC” (2009).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації В. З. Нетяженко “Особенности патогенеза, диагностики лечения и профилактики нестабильных форм острого крупноочагового инфаркта миокарда” (1989), В. З. Нетяженко “Особенности центральной и периферической гемодинамики при различных концентрациях эфира, фторотана, пентрана, трихлорэтилена, циклопропана и закиси азота у больных митральным стенозом (1973)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. З. Натяженко, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Термінологічний посібник з пропедевтики внутрішніх хвороб (російською, українською та латинською мовами) (1992)
Загальний та спеціальний догляд за хворими (1993)
Класифікації внутрішніх хвороб. Діагностичні заходи та алгоритми лікування (2005)
Догляд за хворими (загальний і спеціальний з основами медсестринської техніки) (2013)
Гострий коронарний синдром. Діагностичні заходи та алгоритми (2009)
Біологія у термінах та визначеннях (1992)
Алгоритми діагностики в клініц внутрішніх хвороб (1996)
Загальний та спеціальний догляд за хворими (1993)
Загальний та спеціальний догляд за хворими (1993)

Нетяженко Василь Захарович (1943) кардіолог, доктор медичних наук (1989), професор (1990), член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України (2001), дійсний член Європейського товариства кардіологів (F.E.S.C.), завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 (з 1988) Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Василь Захарович медичну освіту (з відзнакою) здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1965, після закінчення якого працював на посадах лікаря-фтизіатра на Херсонщині, дільничого лікаря-терапета, лікаря невідкладної медичної допомоги в Рахівському районі на Закарпатті. У 1969-1973 рр. навчався в аспірантурі та у 1973-1979 pp. працював на посаді старшого наукового співпрацівника в Київському НДІ туберкульозу та грудної хірургії. З 1979 р. працює в Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця (нині - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця) на посадах асистента кафедри госпітальної терапії № 1 (з 1979 р.), завідувача кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 (із 1988 р.). У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію “Особенности центральной и периферической гемодинамики при различных концентрациях эфира, фторотана, пентрана, трихлорэтилена, циклопропана и закиси азота у больных митральным стенозом”, а в 1989 р. — докторську дисертацію “Особенности патогенеза, диагностики, лечения и профилактики нестабильных форм острого круп- ноочагового инфаркта миокарда”. З 1989 р. – декан II медичного факультету цього ж університету; професор (1990); член-корепондент НАМН України за спеціальністю “Терапія” (2002); головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Терапія”; член Наукової ради НАМН України з клінічної медицини; президент Асоціації лікарів-інтерністів України (1995), віце-президент Терапевтичного та Кардіологічного українських товариств; головний редактор журналів “Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія” та “Внутрішня медицина”; дійсний член Європейського кардіологічного товариства та міжнародного товариства внутрішньої медицини; співорганізатор акредитованих наукових та освітніх заходів у системі міжнародної післядипломної освіти; координатор міжнародної програми Євросоюзу IMPRESMAN COURHLIFE щодо сприяння науковим проектам та інтеграції в Європейське наукове співтовариство; голова спеціалізованої вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; член редакційних рад низки фахових журналів. Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Автор понад 700 наукових публікацій; зокрема біля 30 монографій, підручників та навчальних посібників, 6 авторських свідоцтв; основні напрями наукової діяльності - не відкладна кардіологія, гострий інфаркт міокарда; розробка концепції провадження хворих із тромбо- емболічними ускладненнями та синдромом внутріш- ньосудинного мікрозсідання крові під час патології Внутрішніх органів; оптимізація діагностики вивчення прогностичного значення порушень гемокоагуляційного гомеостазу в клініці внутрішніх хвороб. Основні напрями наукової діяльності: оптимізація діагностики та вивчення прогностичного значення порушень гемокоагуляційного гомеостазу в клініці внутрішніх хвороб, провадження нових методів інтенсивної терапії, зокрема системного тромболізису, антикоагулятивної та антиагрегантної терапії при гострому інфаркті міокарда; розробка нових алгоритмів діагностики, лікування та предикторів життєвозагрожуючих аритмій. Вперше в клінічній вітчизняній та міжнародній практиці науково обгрунтував концепцію патогенезу, діагностики та лікування нестабільних форм гострого інфаркту міокарда. Впровадження нових методів інтенсивної терапії, зокрема системного тромболізису, антикоагулятивної та антиагрегатної терапії за наявності гострого інфаркту міокарда; розробка нових алгоритмів діагностики та лікування аритмій, коматозних та гіпоксичних станів y клініці внутрішніх хвороб; встановлення статевих особливостей чинників ризику; діагностика та лікування ішемічної хвороби серця в межах Європейської наукової програми “Жінка в серці”; з'ясування особливостей перебігу гострих та хронічних форм ішемічної хвороби серця за наявності супутньої патології внутрішніх органів; дослідження ефективності та безпеки застосування нових лікарських препаратів y клініці внутрішніх хвороб. Василем Нетяженком запропонована нова патогенетична концепція нестабільних форм ішемічної хвороби серця та гострої серцевої недостатності; створений новий методичний підхід до вивчення системи гемостазу в артеріальній та венозній крові у хворих під час різних патологічних станів; науковий консультант й керівник 11 докторських та 28 кандидатських дисертацій; основні публікації: “Класифікації внутрішніх хвороб: діагностичні заходи та алгоритми лікування. Частина І. Кардіологія та ревматологія” (2001); “Проблема тромбоэмболических осложнений в интенсивной терапии и кардиологии” (2002); “Динаміка агрегаційної активності тромбоцитів у хворих з гострим інфарктом міокарда при різній глибині ураження серцевого м'яза” (2002); “Керівництво до лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією. Медикаментозна терапія” (2004); “Гострий коронарний синдром. Діагностичні підходи” (2005); “Клінічна ефективність раннього застосування симвастатину при гострих коронарних синдромах беелевації сегмента ST і його вплив на маркери запалення” (2005); “Гормонзамінна терапія і маркери систем ної запальної відповіді: можливі механізми несприятливого впливу при ішемічній хворобі серця” (2005) “Артеріальна гіпертензія як фактор кардіоваскулярног ризику” (2009), “Циркадні зміни плазмового гемостаз у хворих із різними формами IXC” (2009). У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації В. З. Нетяженко “Особенности патогенеза, диагностики лечения и профилактики нестабильных форм острого крупноочагового инфаркта миокарда” (1989), В. З. Нетяженко “Особенности центральной и периферической гемодинамики при различных концентрациях эфира, фторотана, пентрана, трихлорэтилена, циклопропана и закиси азота у больных митральным стенозом (1973) Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. З. Натяженко, підготовлені одноосібно або у співавторстві: Термінологічний посібник з пропедевтики внутрішніх хвороб (російською, українською та латинською мовами) (1992) Загальний та спеціальний догляд за хворими (1993) Класифікації внутрішніх хвороб. Діагностичні заходи та алгоритми лікування (2005) Догляд за хворими (загальний і спеціальний з основами медсестринської техніки) (2013) Гострий коронарний синдром. Діагностичні заходи та алгоритми (2009) Біологія у термінах та визначеннях (1992) Алгоритми діагностики в клініц внутрішніх хвороб (1996) Загальний та спеціальний догляд за хворими (1993) Загальний та спеціальний догляд за хворими (1993)