Варес Евальд Янович (1925–2010)
стоматолог, доктор медичних наук, професор
Варес Евальд народився в місті Ленінград (нині — Санкт-Петербург, Російська Федерація). Учасник бойових дій у німецько-радянській війні.
У 1949 році з відзнакою закінчив Казанський стоматологічний інститут. У 1950–1953 роках працював викладачем Омської зуболікарської школи. У 1953–1955 роках навчався в аспірантурі на кафедрі гістології та ембріології 1-го Московського медичного інституту.
У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Реакція сполучної тканини на поліметилметакрилат і реакція тканин пародонта на імплантацію зубів».
Професійна діяльність:
- асистент кафедри гістології та ембріології 2-го Московського медичного інституту (1955–1959);
- завідувач відділу ортодонтії Одеського НДІ стоматології (1959–1965);
- завідувач кафедри ортопедичної стоматології Донецького медичного інституту (1965–1971).
У 1967 році захистив докторську дисертацію на тему: «Закономірності росту лицевого скелета та їх значення для практики ортодонтії». У 1968 році отримав вчене звання професора.
- З 1972 року працював у Львівському медичному інституті:
- завідувач кафедри ортопедичної стоматології (1972–1982);
- завідувач лабораторії технології зубних протезів (1983–1993);
- професор кафедри хірургічної ортопедичної стоматології (1993–1995).
Наукова діяльність:
Автор близько 140 наукових публікацій, зокрема 12 монографій.
Основні напрями досліджень:
- морфологічна перебудова тканин при ортодонтичній дії в ділянці вісцерального скелета;
- закономірності росту кісткових структур лицевого скелета та їх використання в усуненні зубощелепових деформацій;
- удосконалення технологій виготовлення зубних протезів та ортодонтичних апаратів.
Науковий керівник та консультант: 4 докторських та 38 кандидатських дисертацій.