Професор Володимир Янушевич – видатний польський лікар і вчений

Професор Володимир Янушевич – видатний польський терапевт, кардіолог, вчений. Засновник польської гіпертензіології. За цими досягненнями – десятиліття наполегливої, невтомної праці великої людини, приклад самовідданого служіння науці та суспільству. Родина Володимира Янушевича діє в Польській медицині безперервно понад 100 років. Чотири покоління лікарів, вчених. У Польській медичній бібліотеці підготували книжкову виставку із фондів книгозбірні, присвячену життю та творчості знаменитої родини Янушевич. Запрошуємо відвідати виставку.

Володимир Янушевич народився 30 листопада 1927 року в медичній родині у містечку Попелани на терені Литви. Медична атмосфера вдома вплинула на його вибір в майбутньому професії лікаря. Батько був терапевтом, спочатку працював у Петербурзі, потім через Литву дістався до Варшави, де працював у муніципальній лікарні медичної допомоги до початку Варшавського повстання 1944 року. У 17 років Володимир Янушевич став солдатом, брав участь у повстанні, його сестра була санітаркою. Юнак потрапив до табору в місто Прушков, звідки його визволив родич, який був директором лікарні в Прушкові. Маючи намір повернутися і навчатися у Варшаві, Володимир Янушевич застав там тільки попелища та руїни. Він поїхав до Лодзя і навчався в 1945-1949 роках на Медичному факультеті Лодзінського університету. Під час навчання був працевлаштований асистентом кафедри Фізіології Медичного факультету Лодзінського університету, що виявилося для нього важливим у майбутньому. У 1949-1952 роках Володимир Янушевич продовжив навчався на Медичному факультеті Медичної академії у Варшаві. Ще будучи студентом, у 1949-1951 роках працював волонтером у 2-ій клініці Внутрішніх Хвороб Медичної академії. З третього року навчання працював у цій же клініці асистентом. Диплом лікаря отримав у 1952 році.

Керівник клініки Внутрішніх Хвороб того часу, професор Димітр Александров, доручив Володимиру Янушевичу дослідити значення та роль у розвитку гіпертонії катехоламінів – фізіологічно активних речовин, які синтезуються в організмі людини і виконують роль гормонів. Дуже вагомо на цю працю вплинуло стажування Володимира Янушевича в 1957 році в Стокгольмі, на кафедрі Фізіології в Каролінському інституті. Керівник інституту – професор Ульф фон Ейлер, Нобелівський Лауреат 1970 року, відкривач фізіологічно активних речовин – надав польській клініці апарат флуориметр, який використовувався для визначення катехоламінів. Це дало можливість створити в клініці катехоламінову лабораторію. Важливим чинником для Янушевича було також його перебування в 1958-1959 роках в пресвітеріанському медичному центрі Колумбія, у всесвітньо відомій клініці. Працював там стипендіатом Фонду Рокфеллера в лабораторії професора Джона Ларага, одного з найвидатніших дослідників артеріальної гіпертонії. Янушевич помітив наявність гормону альдостерону у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Виявилось, що найвища концентрація цього гормону у пацієнтів із злоякісною гіпертензією. І вперше він відчув велике задоволення від розкриття нового явища, яке наближало до пізнання сутності гіпертонічної хвороби.

Професор Володимир Янушевич – видатний польський лікар і вченийУ 1960 році В. Янушевич на Медичному факультеті Медичної академії у Варшаві захистив докторську дисертацію з медичних наук і здобув звання доктора медичних наук. З 1965 і по 1998 роки Володимир Янушевич обіймав посаду Керівника 2-ої кафедри і клініки Внутрішніх Хвороб і Гіпертензії (спочатку Медичної академії у Варшаві, з 1976 року – Інституту Внутрішніх Хвороб). Це була клініка з великими традиціями. Все професійне і наукове життя Володимира Янушевича було пов’язане з цією клінікою. У 1968 році Володимир Янушевич став професором медичних наук, а в 1976 році отримав вчене звання професора.

У цей же час професор Янушевич пройшов ряд наукових стажувань. У 1968 році отримав стипендію Британської ради і перебував на кафедрі Артеріальної гіпертензії в Університеті Глазго та в Інституті Кардіології в Лондоні. Наступними стажуваннями були: у 1971 році в Центрі клінічної фізіології та гіпертензії в Мілані і на Фармакологічному факультеті Гейдельберзького університету; у 1978 році на кафедрі Гіпертензії лікарні Бруса в Парижі, а в 1981 році – на кафедрі Медицини лікарні Остра і на кафедрі Ендокринології Лундського університету (стипендія Шведського університету); у 1985 році – в загальній лікарні у Сан-Франциско (фонд клініки Клівленда).
У 50-х роках можливості діагностики гіпертонічної хвороби були дуже обмеженими. Тести складалися з поглибленого опитування, вимірювання тиску, фізичного обстеження, огляду очного дна, рентгенологічного та ЕКГ-дослідження, основних біохімічних тестів. У наступні десятиліття відзначається вражаючий прогрес діагностики. Розробляються нові методи, такі як ехокардіографія, ультрасонографія, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфічні дослідження. Це дозволяє оцінити серце, судини, навіть стан стінок судин і інше. Зростає якість генетичних досліджень. Великий прогрес спричинив появу гіпертензіології у внутрішній медицині та появу клінік артеріальної гіпертензії у всьому світі. Професор Янушевич підтримав створення такої клініки в Польщі. У 1976 році у Варшаві був створений Інститут Внутрішніх Хвороб, 2-а клініка Внутрішніх Хвороб і Гіпертензії увійшла до складу цього Інституту і була перейменована на клініку Гіпертензії та Судинних Хвороб. Під керівництвом професора Янушевича вона стала першим широко підготовленим осередком діагностики артеріальної гіпертензії в Польщі. Основні наукові інтереси клініки стосувалися різних аспектів патогенезу, діагностики та лікування гіпертонічної хвороби з особливим акцентом на її вторинні форми, переважно судинно-ниркові та гормональні. Професор ініціював генетичні дослідження гіпертонії, що проводилися у співпраці з відомими європейськими центрами. Більше того, у центрі уваги досліджень були питання легеневої гіпертензії. Багато робіт стосувалося неінвазивних методів дослідження серця та кровоносної системи. Це був період ефективного розвитку польської гіпертензіології. У рамках своєї роботи, як Керівник клініки, професор Янушевич створив спеціалізовані лабораторії – лабораторію біохімії, неінвазивної діагностики серцево-судинної системи; денного стаціонару для перебування пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Він також створив Центр інтенсивної кардіологічної допомоги.
Володимир Янушевич своїм найбільшим професійним успіхом вважав створення в клініці команди, яка складалася з лікарів, клініцистів та клінічних біохіміків, які досліджували патогенез та патофізіологію гіпертензії. Ці дослідження були зосереджені на її вторинній формі. У клініці працювали (і працюють) видатні спеціалісти цієї галузі – професор Адам Торбіцький, професор Барбара Дамбровська, професор Марк Шнайдерман, професор Анджей Янушевич, професор Йоланта Ходаковська, професор Божена Восіал, професор Ганна Ігнатовська-Світальська, професор Петро Прущик, професор Маріуш Лапінський. Клініка мала значні досягнення, адже розроблені біохіміками методи визначення катехоламінів дозволили популяризувати діагностичний тест у Польщі, що дало шанс на правильну діагностику та повне одужання. Цих пацієнтів можна вилікувати хірургічним шляхом, оскільки первинна гіпертензія вимагає антигіпертензивного лікування. Професор відзначав, артеріальна гіпертензія – це захворювання, яке не викликає ніякого дискомфорту. Пацієнта потрібно переконати регулярно перевіряти та лікувати артеріальний тиск.

Професор Володимир Янушевич – видатний польський лікар і вченийУ Клініці під керівництвом професора Янушевича було розроблено понад 40 докторських дисертацій, професор – науковий керівник 15 з них. Здобули спеціалізацію І та ІІ ступенів у галузі терапії 50 лікарів. Протягом багатьох років він організовував курси післядипломної підготовки з артеріальної гіпертензії. Наукова діяльність професора Володимира Янушевича тісно пов’язана з роботою Польської академії наук (ПАН). У 1981-1983 роках був членом, а в 1984-1986 роках очолював комітет Клінічної патофізіології Польської академії наук; в той же час був також членом комітету Терапії ПАН. З 1992 року працював головою Науково-дослідної комісії з гіпертонії при комітеті Клінічної патофізіології ПАН. У 1981-1985 роках він був членом Наукової ради при Міністерстві охорони здоров’я та соціального забезпечення, а потім у 1992-1994 роках став заступником голови Наукової ради.

Виникнення гіпертензіології у Польщі нерозривно пов’язане з Медичної академією у Варшаві. Керівник кафедри та клініки Внутрішніх Хвороб та Гіпертензії професор В. Янушевич у 1977 році сприяв створенню секції Гіпертензії в Польському кардіологічному Товаристві. З 1970 по 1979 рік він був віце-президентом Польського кардіологічного Товариства, а з 1979 по 1986 рік – президентом. Саме ця секція у 1987 році перетворилася на Польське Товариство артеріальної гіпертензії, першим президентом якої в 1987-1990 роках був професор Янушевич.

Професор Володимир Янушевич по праву є основоположником польської гіпертензіології. Він є членом багатьох національних та міжнародних наукових товариств: почесним президентом Польського Товариства гіпертензії, почесним членом Польського кардіологічного Товариства, Польського Товариства з атеросклерозу та Польського Товариства терапевтів, членом Міжнародного Товариства гіпертензії, Європейського Товариства гіпертензії, Британського кардіологічного Товариства. З 1980 року професор Янушевич перебуває в Науковій раді Інституту Кардіології у Варшаві. З 1994 року є національним спеціалістом з ангіології. Володимир Янушевич працював у редакції журналу «American Heart Journal» у 1966-1971 роках, з 1969 по 1979 роки – головний редактор журналу «Кардіологія Польська». З 1992 року він був членом редакції журналів «Медицина Практична» та «Нефрологія і гіпертензія». Науковий доробок професора Янушевича містить понад 330 наукових праць, опублікованих у національних та зарубіжних журналах, а також є автором та співавтором 16 книг – підручників, монографій про артеріальну гіпертензію. Володимир Янушевич – автор першого підручника з гіпертензії в Польщі.

Професор Володимир Янушевич удостоєний звання Почесного доктора Сілезької Медичної академії у Катовіцах в 1996 році та Медичного університету імені Кароля Марцинківського в Познані в 2010 році. Він дійсний член Польської академії наук, діючий член Польської академії знань. За визначні досягнення в галузі медицини Володимира Янушевича відзначено багатьма нагородами як у Польщі, так і в багатьох країнах світу, в тому числі, найвищими нагородами Польщі – «Золотий Хрест Заслуги», Командорський Хрест Ордена Відродження Польщі, Кавалер Великого Хреста Ордена Відродження Польщі, медаль «Глорія медицини» Польського лікарського Товариства, медаль Національної комісії з питань освіти та іншими відзнаками. Професор отримав також низку нагород від Ректора Медичної академії у Варшаві.

Родина Володимира Янушевича діє в Польській медицині безперервно понад 100 років. Його батько отримав диплом лікаря загальної практики ще від російського царя Олександра II. Володимир Янушевич був одружений на Галині Янушевич, лікаркі, спеціалісту з внутрішніх хвороб. Подружжя мало двох синів: Павла і Анджея. Це 3-є покоління в медичній родині. Галина Янушевич присвятила себе вихованню дітей. Володимир Янушевич з дружиною вважають найбільшим досягнення в житті –онука Владислава – лікаря, онучку – біолога, 4-е покоління в родині. Сини і онуки продовжують родинні медичні традиції.

Професор Володимир Янушевич – видатний польський лікар і вченийПавел Янушевич – старший син Володимира Янушевича. Павел Янушевич (нар. 18 травня 1952 року) – польський педіатр, доктор медичних наук, професор, багаторічний директор Центру дитячого здоров’я у Варшаві. Закінчив загальноосвітній ліцей імені Тадеуша Рейтана з відзнакою. У 1971 році розпочав навчання в Медичній академії у Варшаві. Спеціалізацію «Педіатрія» обрав переважно з власних переконань, але, як він сам стверджував, трохи з непокори, щоб відрізнити себе від членів родини. У 1977 році отримав диплом лікаря та ректорську нагороду за добрі академічні результати. Потім закінчив аспірантуру в найкращих центрах Німеччини та Канади. У 1981-1983 роках він був стипендіатом Інституту клінічної фармакології в Штутгарті. У 1984-1986 роках працював у медичній Дослідницькій раді Канади в Монреалі. У 1988 році Павел Янушевич здобув ступінь доктора медичних наук, у 1989 році – другу ступінь спеціалізації з педіатрії та спеціалізацію в галузі охорони здоров’я. У 1998 році отримав престижну нагороду Орден Посмішки, яку присуджують діти. В цьому ж році він також отримав командну нагороду від Міністра охорони здоров’я за видатні наукові досягнення. Понад два терміни він був Керівником Центру дитячого здоров’я у Варшаві. У 1998-1999 роках – національний спеціаліст у галузі педіатрії, а в 1999-2001 роках – національний консультант у галузі педіатрії. Павел Янушевич у 2001-2002 роках був призначений Керівником Інституту лікарських засобів у Варшаві, з 2002 року – професор Національного Інституту громадського здоров’я у Варшаві. У 2006 році Павел Янушевич, як перший поляк в історії, отримав диплом Королівського Медичного коледжу Фармацевтичної медицини Великобританії за багаторічні клінічні дослідження ліків.

З 2004 року професор Павел Янушевич має постійні стосунки з Жешувським університетом, який є найбільшим академічним університетом на південному сході Польщі. Брав участь у створенні Інституту сестринства та акушерства. Працював в Інституті медсестер та медичних наук на посаді професора, а з 2005 року – директора цього Інституту. Призначений професором Медичного факультету Жешувського університету, завідувач кафедри охорони здоров’я з 2010 року та завідувач лабораторією інноваційних досліджень у галузі охорони здоров’я з 2015 року. Він також працює провінційним консультантом з педіатрії в Підкарпатської провінції. У 2016-2020 роках призначений в якості члена Вченої ради онкологічного Центру – Національного Інституту Онкології ім. Марії Склодовський-Кюрі у Варшаві. На початку 2019 року Медичний Центр охорони здоров’я дитини «Damiana» розпочав новий проект, присвячений наймолодшим пацієнтам. Очолив його професор, доктор медичних наук Павел Янушевич. Команда Центру охорони здоров’я дитини має вислухати спеціалістів та на основі надійних наукових досліджень надати вичерпні поради, щодо здорового способу життя дітей та підлітків.

Павел Янушевич бере участь у багатьох національних та міжнародних наукових асоціаціях та радах. Науковий керівник кількох десятків магістерських та докторських робіт. Генеральний консультант фонду Polsat, журналіст та медичний оглядач Polsat News. Наукові досягнення професора включають 5 монографій, 170 статей, редагування 5 колективних монографій, організацію 10 національних та міжнародних конференцій. Він є одним із засновників Великого оркестру святкової допомоги. Одружений (дружина Евеліна), має 3-х дітей і 8 внуків. Разом з Евеліною Копіч веде телевізійну програму «Енциклопедія здоров’я» в Polsat News. В інтерв’ю телебаченню професор Павел Янушевич відповів: «Я ділюсь своїм життєвим досвідом з іншими, переважно професійним, але не тільки».

Професор Володимир Янушевич – видатний польський лікар і вченийПо стопах Володимира Янушевича пішли його молодший син – Анджей Янушевич та онук –Владислав Янушевич. Анджей Янушевич (нар. 19 квітня 1959 року) – польський терапевт, кардіолог, гіпертензіолог. У 1977 році отримав диплом лікаря на Медичному факультеті Медичної академії у Варшаві. У 1982-1983 роках стипендіат медичного Центру факультету Гіпертензії Університету Корнелла в Нью-Йорку, у 1984-1985 роках стипендіат фонду Окснера факультету Гіпертензії Окснерського Медичного університету в Новому Орлеані. Анджей Янушевич – доктор медичних наук з 1993 року, професор медичних наук з 1998 року. У 1986-1998 роках асистент, а потім доцент клініки Внутрішніх хвороб та Гіпертензії Інституту Внутрішніх хвороб у Варшаві, яку очолював його батько професор Володимир Янушевич. З 1998 по 1999 рік Анджей Янушевич працював професором клініки Гіпертензії Інституту Кардіології імені кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, а з 2000 року – Керівником клініки. В 2007-2017 роках був президентом Наукової ради Інституту Кардіології. З 2010 року професор Анджей Янушевич – член-кореспондент Польської академії наук, Науковий доробок його містить понад 400 публікацій у національних та зарубіжних журналах. Він також є автором чи співавтором монографій та оглядових статей про артеріальну гіпертензію. Анджей Янушевич у 2019 році був призначений національним консультантом з гіпертензіології. За видатні досягнення у розвитку гіпертензії Анджея Янушевича відзначено багатьма нагородами Польщі.

Професор Володимир Янушевич – видатний польський лікар і вченийВладислав Янушевич – лікар, спеціалізується на внутрішніх хворобах, гастроентерології. Закінчив Кембриджський університет у Великобританії. Працює старшим асистентом клініки Онкологічної Гастроентерології Національного Інституту Онкології імені Марії Склодовський-Кюрі у Варшаві.

Професор Володимир Янушевич дає мудрі поради щодо гіпертензії та тривалого життя: перш за все, важливо залишатися фізично активними, рухатися, дотримуватися правильної дієти і, що надзвичайно важливо, підтримувати інтерес до оточення, інтерес до світу та життя.

Родина Янушевичів вносить великий вклад у розвиток Польської медичної науки. Сучасники захоплюються науковими досягненнями, лабораторними дослідженнями лікарів і вчених знаменитої родини і далі розвивають їх ідеї. У фондах Польської медичної бібліотеки чільне місце належить науковим виданням цієї родини: це підручники, монографії, інші наукові праці. Особливо цінними є книги з терапії, артеріальної гіпертензії, педіатрії.

Публікації на цю тему

Професор Володимир Янушевич – видатний польський терапевт, кардіолог, вчений. Засновник польської гіпертензіології. За цими досягненнями – десятиліття наполегливої, невтомної праці великої людини, приклад самовідданого служіння науці та суспільству. Родина Володимира Янушевича діє в Польській медицині безперервно понад 100 років. Чотири покоління лікарів, вчених. У Польській медичній бібліотеці підготували книжкову виставку із фондів книгозбірні, присвячену життю та творчості знаменитої родини Янушевич. Запрошуємо відвідати виставку. Володимир Янушевич народився 30 листопада 1927 року в медичній родині у містечку Попелани на терені Литви. Медична атмосфера вдома вплинула на його вибір в майбутньому професії лікаря. Батько був терапевтом, спочатку працював у Петербурзі, потім через Литву дістався до Варшави, де працював у муніципальній лікарні медичної допомоги до початку Варшавського повстання 1944 року. У 17 років Володимир Янушевич став солдатом, брав участь у повстанні, його сестра була санітаркою. Юнак потрапив до табору в місто Прушков, звідки його визволив родич, який був директором лікарні в Прушкові. Маючи намір повернутися і навчатися у Варшаві, Володимир Янушевич застав там тільки попелища та руїни. Він поїхав до Лодзя і навчався в 1945-1949 роках на Медичному факультеті Лодзінського університету. Під час навчання був працевлаштований асистентом кафедри Фізіології Медичного факультету Лодзінського університету, що виявилося для нього важливим у майбутньому. У 1949-1952 роках Володимир Янушевич продовжив навчався на Медичному факультеті Медичної академії у Варшаві. Ще будучи студентом, у 1949-1951 роках працював волонтером у 2-ій клініці Внутрішніх Хвороб Медичної академії. З третього року навчання працював у цій же клініці асистентом. Диплом лікаря отримав у 1952 році. Керівник клініки Внутрішніх Хвороб того часу, професор Димітр Александров, доручив Володимиру Янушевичу дослідити значення та роль у розвитку гіпертонії катехоламінів – фізіологічно активних речовин, які синтезуються в організмі людини і виконують роль гормонів. Дуже вагомо на цю працю вплинуло стажування Володимира Янушевича в 1957 році в Стокгольмі, на кафедрі Фізіології в Каролінському інституті. Керівник інституту – професор Ульф фон Ейлер, Нобелівський Лауреат 1970 року, відкривач фізіологічно активних речовин – надав польській клініці апарат флуориметр, який використовувався для визначення катехоламінів. Це дало можливість створити в клініці катехоламінову лабораторію. Важливим чинником для Янушевича було також його перебування в 1958-1959 роках в пресвітеріанському медичному центрі Колумбія, у всесвітньо відомій клініці. Працював там стипендіатом Фонду Рокфеллера в лабораторії професора Джона Ларага, одного з найвидатніших дослідників артеріальної гіпертонії. Янушевич помітив наявність гормону альдостерону у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Виявилось, що найвища концентрація цього гормону у пацієнтів із злоякісною гіпертензією. І вперше він відчув велике задоволення від розкриття нового явища, яке наближало до пізнання сутності гіпертонічної хвороби. У 1960 році В. Янушевич на Медичному факультеті Медичної академії у Варшаві захистив докторську дисертацію з медичних наук і здобув звання доктора медичних наук. З 1965 і по 1998 роки Володимир Янушевич обіймав посаду Керівника 2-ої кафедри і клініки Внутрішніх Хвороб і Гіпертензії (спочатку Медичної академії у Варшаві, з 1976 року – Інституту Внутрішніх Хвороб). Це була клініка з великими традиціями. Все професійне і наукове життя Володимира Янушевича було пов’язане з цією клінікою. У 1968 році Володимир Янушевич став професором медичних наук, а в 1976 році отримав вчене звання професора. У цей же час професор Янушевич пройшов ряд наукових стажувань. У 1968 році отримав стипендію Британської ради і перебував на кафедрі Артеріальної гіпертензії в Університеті Глазго та в Інституті Кардіології в Лондоні. Наступними стажуваннями були: у 1971 році в Центрі клінічної фізіології та гіпертензії в Мілані і на Фармакологічному факультеті Гейдельберзького університету; у 1978 році на кафедрі Гіпертензії лікарні Бруса в Парижі, а в 1981 році – на кафедрі Медицини лікарні Остра і на кафедрі Ендокринології Лундського університету (стипендія Шведського університету); у 1985 році – в загальній лікарні у Сан-Франциско (фонд клініки Клівленда). У 50-х роках можливості діагностики гіпертонічної хвороби були дуже обмеженими. Тести складалися з поглибленого опитування, вимірювання тиску, фізичного обстеження, огляду очного дна, рентгенологічного та ЕКГ-дослідження, основних біохімічних тестів. У наступні десятиліття відзначається вражаючий прогрес діагностики. Розробляються нові методи, такі як ехокардіографія, ультрасонографія, комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфічні дослідження. Це дозволяє оцінити серце, судини, навіть стан стінок судин і інше. Зростає якість генетичних досліджень. Великий прогрес спричинив появу гіпертензіології у внутрішній медицині та появу клінік артеріальної гіпертензії у всьому світі. Професор Янушевич підтримав створення такої клініки в Польщі. У 1976 році у Варшаві був створений Інститут Внутрішніх Хвороб, 2-а клініка Внутрішніх Хвороб і Гіпертензії увійшла до складу цього Інституту і була перейменована на клініку Гіпертензії та Судинних Хвороб. Під керівництвом професора Янушевича вона стала першим широко підготовленим осередком діагностики артеріальної гіпертензії в Польщі. Основні наукові інтереси клініки стосувалися різних аспектів патогенезу, діагностики та лікування гіпертонічної хвороби з особливим акцентом на її вторинні форми, переважно судинно-ниркові та гормональні. Професор ініціював генетичні дослідження гіпертонії, що проводилися у співпраці з відомими європейськими центрами. Більше того, у центрі уваги досліджень були питання легеневої гіпертензії. Багато робіт стосувалося неінвазивних методів дослідження серця та кровоносної системи. Це був період ефективного розвитку польської гіпертензіології. У рамках своєї роботи, як Керівник клініки, професор Янушевич створив спеціалізовані лабораторії – лабораторію біохімії, неінвазивної діагностики серцево-судинної системи; денного стаціонару для перебування пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Він також створив Центр інтенсивної кардіологічної допомоги. Володимир Янушевич своїм найбільшим професійним успіхом вважав створення в клініці команди, яка складалася з лікарів, клініцистів та клінічних біохіміків, які досліджували патогенез та патофізіологію гіпертензії. Ці дослідження були зосереджені на її вторинній формі. У клініці працювали (і працюють) видатні спеціалісти цієї галузі – професор Адам Торбіцький, професор Барбара Дамбровська, професор Марк Шнайдерман, професор Анджей Янушевич, професор Йоланта Ходаковська, професор Божена Восіал, професор Ганна Ігнатовська-Світальська, професор Петро Прущик, професор Маріуш Лапінський. Клініка мала значні досягнення, адже розроблені біохіміками методи визначення катехоламінів дозволили популяризувати діагностичний тест у Польщі, що дало шанс на правильну діагностику та повне одужання. Цих пацієнтів можна вилікувати хірургічним шляхом, оскільки первинна гіпертензія вимагає антигіпертензивного лікування. Професор відзначав, артеріальна гіпертензія – це захворювання, яке не викликає ніякого дискомфорту. Пацієнта потрібно переконати регулярно перевіряти та лікувати артеріальний тиск. У Клініці під керівництвом професора Янушевича було розроблено понад 40 докторських дисертацій, професор – науковий керівник 15 з них. Здобули спеціалізацію І та ІІ ступенів у галузі терапії 50 лікарів. Протягом багатьох років він організовував курси післядипломної підготовки з артеріальної гіпертензії. Наукова діяльність професора Володимира Янушевича тісно пов'язана з роботою Польської академії наук (ПАН). У 1981-1983 роках був членом, а в 1984-1986 роках очолював комітет Клінічної патофізіології Польської академії наук; в той же час був також членом комітету Терапії ПАН. З 1992 року працював головою Науково-дослідної комісії з гіпертонії при комітеті Клінічної патофізіології ПАН. У 1981-1985 роках він був членом Наукової ради при Міністерстві охорони здоров’я та соціального забезпечення, а потім у 1992-1994 роках став заступником голови Наукової ради. Виникнення гіпертензіології у Польщі нерозривно пов'язане з Медичної академією у Варшаві. Керівник кафедри та клініки Внутрішніх Хвороб та Гіпертензії професор В. Янушевич у 1977 році сприяв створенню секції Гіпертензії в Польському кардіологічному Товаристві. З 1970 по 1979 рік він був віце-президентом Польського кардіологічного Товариства, а з 1979 по 1986 рік – президентом. Саме ця секція у 1987 році перетворилася на Польське Товариство артеріальної гіпертензії, першим президентом якої в 1987-1990 роках був професор Янушевич. Професор Володимир Янушевич по праву є основоположником польської гіпертензіології. Він є членом багатьох національних та міжнародних наукових товариств: почесним президентом Польського Товариства гіпертензії, почесним членом Польського кардіологічного Товариства, Польського Товариства з атеросклерозу та Польського Товариства терапевтів, членом Міжнародного Товариства гіпертензії, Європейського Товариства гіпертензії, Британського кардіологічного Товариства. З 1980 року професор Янушевич перебуває в Науковій раді Інституту Кардіології у Варшаві. З 1994 року є національним спеціалістом з ангіології. Володимир Янушевич працював у редакції журналу «American Heart Journal» у 1966-1971 роках, з 1969 по 1979 роки – головний редактор журналу «Кардіологія Польська». З 1992 року він був членом редакції журналів «Медицина Практична» та «Нефрологія і гіпертензія». Науковий доробок професора Янушевича містить понад 330 наукових праць, опублікованих у національних та зарубіжних журналах, а також є автором та співавтором 16 книг – підручників, монографій про артеріальну гіпертензію. Володимир Янушевич – автор першого підручника з гіпертензії в Польщі. Професор Володимир Янушевич удостоєний звання Почесного доктора Сілезької Медичної академії у Катовіцах в 1996 році та Медичного університету імені Кароля Марцинківського в Познані в 2010 році. Він дійсний член Польської академії наук, діючий член Польської академії знань. За визначні досягнення в галузі медицини Володимира Янушевича відзначено багатьма нагородами як у Польщі, так і в багатьох країнах світу, в тому числі, найвищими нагородами Польщі – «Золотий Хрест Заслуги», Командорський Хрест Ордена Відродження Польщі, Кавалер Великого Хреста Ордена Відродження Польщі, медаль «Глорія медицини» Польського лікарського Товариства, медаль Національної комісії з питань освіти та іншими відзнаками. Професор отримав також низку нагород від Ректора Медичної академії у Варшаві. Родина Володимира Янушевича діє в Польській медицині безперервно понад 100 років. Його батько отримав диплом лікаря загальної практики ще від російського царя Олександра II. Володимир Янушевич був одружений на Галині Янушевич, лікаркі, спеціалісту з внутрішніх хвороб. Подружжя мало двох синів: Павла і Анджея. Це 3-є покоління в медичній родині. Галина Янушевич присвятила себе вихованню дітей. Володимир Янушевич з дружиною вважають найбільшим досягнення в житті –онука Владислава – лікаря, онучку – біолога, 4-е покоління в родині. Сини і онуки продовжують родинні медичні традиції. Павел Янушевич – старший син Володимира Янушевича. Павел Янушевич (нар. 18 травня 1952 року) – польський педіатр, доктор медичних наук, професор, багаторічний директор Центру дитячого здоров’я у Варшаві. Закінчив загальноосвітній ліцей імені Тадеуша Рейтана з відзнакою. У 1971 році розпочав навчання в Медичній академії у Варшаві. Спеціалізацію «Педіатрія» обрав переважно з власних переконань, але, як він сам стверджував, трохи з непокори, щоб відрізнити себе від членів родини. У 1977 році отримав диплом лікаря та ректорську нагороду за добрі академічні результати. Потім закінчив аспірантуру в найкращих центрах Німеччини та Канади. У 1981-1983 роках він був стипендіатом Інституту клінічної фармакології в Штутгарті. У 1984-1986 роках працював у медичній Дослідницькій раді Канади в Монреалі. У 1988 році Павел Янушевич здобув ступінь доктора медичних наук, у 1989 році – другу ступінь спеціалізації з педіатрії та спеціалізацію в галузі охорони здоров’я. У 1998 році отримав престижну нагороду Орден Посмішки, яку присуджують діти. В цьому ж році він також отримав командну нагороду від Міністра охорони здоров'я за видатні наукові досягнення. Понад два терміни він був Керівником Центру дитячого здоров'я у Варшаві. У 1998-1999 роках – національний спеціаліст у галузі педіатрії, а в 1999-2001 роках – національний консультант у галузі педіатрії. Павел Янушевич у 2001-2002 роках був призначений Керівником Інституту лікарських засобів у Варшаві, з 2002 року – професор Національного Інституту громадського здоров'я у Варшаві. У 2006 році Павел Янушевич, як перший поляк в історії, отримав диплом Королівського Медичного коледжу Фармацевтичної медицини Великобританії за багаторічні клінічні дослідження ліків. З 2004 року професор Павел Янушевич має постійні стосунки з Жешувським університетом, який є найбільшим академічним університетом на південному сході Польщі. Брав участь у створенні Інституту сестринства та акушерства. Працював в Інституті медсестер та медичних наук на посаді професора, а з 2005 року – директора цього Інституту. Призначений професором Медичного факультету Жешувського університету, завідувач кафедри охорони здоров’я з 2010 року та завідувач лабораторією інноваційних досліджень у галузі охорони здоров’я з 2015 року. Він також працює провінційним консультантом з педіатрії в Підкарпатської провінції. У 2016-2020 роках призначений в якості члена Вченої ради онкологічного Центру – Національного Інституту Онкології ім. Марії Склодовський-Кюрі у Варшаві. На початку 2019 року Медичний Центр охорони здоров’я дитини «Damiana» розпочав новий проект, присвячений наймолодшим пацієнтам. Очолив його професор, доктор медичних наук Павел Янушевич. Команда Центру охорони здоров’я дитини має вислухати спеціалістів та на основі надійних наукових досліджень надати вичерпні поради, щодо здорового способу життя дітей та підлітків. Павел Янушевич бере участь у багатьох національних та міжнародних наукових асоціаціях та радах. Науковий керівник кількох десятків магістерських та докторських робіт. Генеральний консультант фонду Polsat, журналіст та медичний оглядач Polsat News. Наукові досягнення професора включають 5 монографій, 170 статей, редагування 5 колективних монографій, організацію 10 національних та міжнародних конференцій. Він є одним із засновників Великого оркестру святкової допомоги. Одружений (дружина Евеліна), має 3-х дітей і 8 внуків. Разом з Евеліною Копіч веде телевізійну програму «Енциклопедія здоров’я» в Polsat News. В інтерв’ю телебаченню професор Павел Янушевич відповів: «Я ділюсь своїм життєвим досвідом з іншими, переважно професійним, але не тільки». По стопах Володимира Янушевича пішли його молодший син – Анджей Янушевич та онук –Владислав Янушевич. Анджей Янушевич (нар. 19 квітня 1959 року) – польський терапевт, кардіолог, гіпертензіолог. У 1977 році отримав диплом лікаря на Медичному факультеті Медичної академії у Варшаві. У 1982-1983 роках стипендіат медичного Центру факультету Гіпертензії Університету Корнелла в Нью-Йорку, у 1984-1985 роках стипендіат фонду Окснера факультету Гіпертензії Окснерського Медичного університету в Новому Орлеані. Анджей Янушевич – доктор медичних наук з 1993 року, професор медичних наук з 1998 року. У 1986-1998 роках асистент, а потім доцент клініки Внутрішніх хвороб та Гіпертензії Інституту Внутрішніх хвороб у Варшаві, яку очолював його батько професор Володимир Янушевич. З 1998 по 1999 рік Анджей Янушевич працював професором клініки Гіпертензії Інституту Кардіології імені кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, а з 2000 року – Керівником клініки. В 2007-2017 роках був президентом Наукової ради Інституту Кардіології. З 2010 року професор Анджей Янушевич – член-кореспондент Польської академії наук, Науковий доробок його містить понад 400 публікацій у національних та зарубіжних журналах. Він також є автором чи співавтором монографій та оглядових статей про артеріальну гіпертензію. Анджей Янушевич у 2019 році був призначений національним консультантом з гіпертензіології. За видатні досягнення у розвитку гіпертензії Анджея Янушевича відзначено багатьма нагородами Польщі. Владислав Янушевич – лікар, спеціалізується на внутрішніх хворобах, гастроентерології. Закінчив Кембриджський університет у Великобританії. Працює старшим асистентом клініки Онкологічної Гастроентерології Національного Інституту Онкології імені Марії Склодовський-Кюрі у Варшаві. Професор Володимир Янушевич дає мудрі поради щодо гіпертензії та тривалого життя: перш за все, важливо залишатися фізично активними, рухатися, дотримуватися правильної дієти і, що надзвичайно важливо, підтримувати інтерес до оточення, інтерес до світу та життя. Родина Янушевичів вносить великий вклад у розвиток Польської медичної науки. Сучасники захоплюються науковими досягненнями, лабораторними дослідженнями лікарів і вчених знаменитої родини і далі розвивають їх ідеї. У фондах Польської медичної бібліотеки чільне місце належить науковим виданням цієї родини: це підручники, монографії, інші наукові праці. Особливо цінними є книги з терапії, артеріальної гіпертензії, педіатрії.