Цибульський Наполеон (Никодим) Осипович народився 13 (за іншими даними 14) вересня 1854 р. в с. Кривоноси Свенцянського повіту Віленської губернії (сучасна Білорусь). Закінчив Мінську гімназію (1875р.). Того ж року вступив до Імператорської медико-хірургічної академії у Санкт-Петербурзі, яку закінчив у 1880 р. із відзнакою. Ще навчаючись на другому курсі, він почав працювати на кафедрі фізіології під керівництвом професора І. Р. Тарханова (Тарханішвілі). Працюючи у фізіологічній лабораторії, досконало оволодів технікою фізіологічного експерименту і значно вдосконалив існуючі методи дослідження. У 1881 р. Н. Цибульський розробив новий метод дослідження швидкості руху крові за допомогою сконструйованого ним приладу фотогемотахометра. У1885 р. захистив дисертацію «Дослідження над швидкістю руху крові за допомогою фотогемотахометра» і здобув ступінь доктора медицини. Дисертаційна праця стала наріжним каменем всіх його подальших досліджень з фізіології.
У Російській імперії Наполеон Цибульський працював до 1885 р. За цей недовгий період вчений встиг провести великий об’єм наукової та дослідницької роботи з питань кровообігу, іннервації судин і дихання, руху крові в організмі у різних умовах. Особливо слід відзначити праці з фізіології кровообігу, зокрема венозного. Разом з І. Р. Тархановим розробив метод визначення маси крові у тварин і людини. Брав участь в дослідженнях «Про відволікаючу дію місцевих шкірних подразників», «Про вплив подразнення чутливих нервів на судинну систему людини». Під його керівництвом у лабораторії І. Р. Тарханова був розроблений пристрій для фотореєстрації діаметру зіниці ока – фотокореограф, який також використовувався для обліку коливань голосових зв’язок та внутрішньоочного тиску. Проводив важливі експериментальні дослідження стосовно проблеми співвідношення між депресорними і блукаючими нервами. І. П. Павлов при дослідженні вмісту аміаку в крові та утворенні сечовини у ссавців звертався за консультаціями до Н. Цибульського. Разом з проф. В. К. Анрепом досліджував фізіологію діафрагмального нерва. Написав і опублікував працю «Физиология человека», яка повторно була видана у 1915 р. Наступні праці були написані польською мовою.
Видатний вчений-фізіолог зробив вагомий внесок у розвиток світової фізіологічної науки. Протягом 1885-1919 рр. професор Цибульський керував кафедрою фізіології Яґеллонського університету в Кракові, яка невдовзі стала одним з найавторитетніших науково-дослідних центрів вивчення фізіології кровообігу, електрофізіології нервової та м’язової систем. Одним з перших у світі описав швидкість лінійного кровотоку в сонній та стегновій артеріях.
У 1891р. Н. Цибульський розпочав дослідження мозкового шару наднирників, результати яких виклав у статті «Про функцію надниркової залози» (1896 р.). У 1895 році разом з Владиславом Шимоновичем відкрив гормональну дію мозкового шару надниркових залоз і виділив адреналін. Ввів у медицину термін «адреналін» для позначення біологічно активних сполук, що виділяються з мозкової речовини надниркових залоз у кров.
Разом із своїм учнем Адольфом Беком провів перше у світі дослідження електроенцефалографічних хвиль у 1890 році і одним з перших отримав запис електроенцефалограми кори головного мозку. Ініціював дослідження гіпнозу в Польщі.
Наполеон Цибульський є автором близько 100 наукових праць. Деякі з тез, що містяться в книзі Цибульського «Про гіпноз з фізіологічної точки зору», дозволяють зарахувати його до попередників концепції несвідомого, що випередила ідеї Фрейда.
Окрім медицини цікавився також соціальними питаннями, виступаючи як публіцист зі статтями: «Чи держава і суспільство зобов’язані сприяти розвитку науки?» (1895), «До питання про організацію селянських господарств» (1896), «Наука і потреби війни» (1918).
Н. Цибульський Брав активну участь у суспільному житті Кракова, був членом міської ради, у якій займався питаннями громадської медицини. У 1891 році був одним із засновників першої жіночої гімназії у Кракові. Відіграв значну роль в становленні та розвитку медичного факультету Львівського університету. Брав безпосередню участь в його організації разом із львівським професором Генриком Кадієм, розробив план організації факультету та програму навчання. Активний поборник розвитку медичної освіти у Галичині та санітарної просвіти серед жінок. Вивчав умови життя і побуту сільського населення, санітарно-гігієнічний стан шкіл Галичини. Вказував на недостатню кількість лікарів у цьому краї, закликав до розширення мережі медичних навчальних закладів.
Помер 26 квітня 1919 року в Кракові. Посмертно нагороджений Командорським хрестом Відродження Польщі (1936 р.).
До 170-тиріччя від дня народження Наполеона Нікодима Цибульського у Польській медичній бібліотеці ім. проф. Збіґнєва Реліґи у Києві підготована книжкова виставка. Запрошуємо охочих до ознайомлення.