З Днем Конституції Республіки Польща

Конституція 3 травня або ж Урядовий акт, прийнята 3 травня 1791 р. була документом, який регулював правову систему спадкової монархії Речі Посполитої. Цей документ був покликаний усунути вади політичного устрою Речі Посполитої, заснованого на вільних виборах та необмежених привілеях шляхти, він передбачав зміну державного устрою на спадкову монархію, суттєво обмежував шляхетську сваволю, позбавивши шляхту, яка не мала землі, права голосу та прийняття рішень у державних справах, запровадив часткове зрівняння прав міщан і шляхти, і поставив селян під захист держави. Конституція формально скасувала принцип одноголосного прийняття рішень.

Основним автором тексту Конституції травня був король Станіслав Август Понятовський. Ігнацій Потоцький, Гуго Коллонтай та королівський секретар Сціпіоне П’яттолі також зробили значний внесок у її написання. За словами Ігнація Потоцького та Гуго Коллонтая, Конституція 3 травня була «останньою волею та заповітом згасаючої батьківщини».

З Днем Конституції Республіки ПольщаПрийняття Конституції викликало спротив консервативно налаштованої шляхти і було вороже сприйняте Російською імперією, яка з 1768 р. була протектором Речі посполитої і гарантом непорушності її устрою. Після втрати незалежності у 1795 році протягом 123 років поділів території Польщі між сусідніми державами цей документ надихав поляків боротися за відновлення незалежності своєї держави.

Геополітична ситуація у Європі була сприятливою для прихильників реформ. Сусіди Польщі були зайняті війнами (переважно, з Османською імперією) та вирішенням внутрішніх конфліктів Чотирирічний сейм, який діяв з 1788 по 1792 р. 7 вересня 1789 р. сейм призначив комісію у справах форми правління. 17 грудня 1789 р. до сейму було подано схвалений депутацією текст литовського надвірного маршалка Ігнація Потоцького під заголовком «Принципи форми правління» («Zasady do formy rządu»). Цей проєкт передбачав підпорядкування уряду сейму, а сейму – місцевим сеймикам за умови збереження виборності всіх державних посадових осіб, починаючи з короля, частково обмежував повноваження монарха через що наштовхнувся на опір з боку Станіслава Августа. Внаслідок посилення безпеки країни завдяки укладанню 29 березня 1790 р. оборонного союзу з Прусією, король Станіслав Август почав прихильно ставитися до партії реформ або, як їх ще називали, Патріотичного блоку («Stronnictwo Patriotyczne»), яка складала більшість у сеймі та взяв у свої руки ініціативу в роботі над проєктом нової конституції. Таким чином документ стала шляхетсько – королівським компромісом, який поєднував ідеї шляхти, справжню демократію із королівською програмою конституційної монархії. Сейм погодився із королівським проєктом в обмін на надані шляхті гарантії вносити в майбутньому доповнення до прийнятого акту. Таким чином політична модель конституційної монархії набула рис конституційно-парламентської монархії.

З Днем Конституції Республіки ПольщаПрихильники конституції, побоюючись провокацій чи силової протидії з боку Російської Імперії, пришвидшили дату обговорення документа на два дні (спочатку прийняття було заплановане на 5 травня 1791 р., скориставшись тим, що головні противники прийняття закону ще не повернулися з великодньої відпустки. Дата сесії не була оголошена, і на засідання 3 травня поіменно викликали лише прихильників реформ.
Увечері 2 травня в палаці Радзивіллів відбулося засідання, під час якого був зачитаний проєкт конституції. У ніч з 2 на 3 травня в будинку маршалка Малаховського було підписано так звану «Ассекурацію» (від латинського «аssecuratio» убезпечення) наступного змісту: «У щирому бажанні врятувати батьківщину, в страшних для Речі Посполитої обставинах проєкт під назвою Урядовий акт, в руки його високості маршалка сеймового і коронної конфедерації поданий, до найзавзятішого виконання приймаємо, і нехай запорукою тій справі будуть любов до батьківщини і слово честі, яке для більшої надійності підтверджуємо нашими підписами».

Парламентські обговорення та прийняття Конституції відбувалися в умовах небезпеки державного перевороту. Місце засідання, Королівський замок у Варшаві, охороняли королівська гвардія та військові частини під командуванням князя Юзефа Понятовського, який разом із групою офіцерів перебував у одній з замкових кімнат біля трону.

Законопроєкт про прийняття нового закону викликав бурхливі протести парламентської опозиції. Прихильники проєкту наголошували на зовнішніх загрозах і вказували, що збереження попередньої політичної системи Речі Посполитої загрожує катастрофічними наслідками для країни. Конституція була прийнята більшістю голосів, під оплески зібраної аудиторії та натовпу, що зібрався перед замком. Протест проти прийняття Конституції підписали 28 осіб, але деякі згодом відкликали свої підписи.
3 травня 1791 року день прийняття Конституції був проголошений святом, яке після третього поділу Речі Посполитої стало забороненим.

Після відновлення незалежності у квітні 1919 року керівництвом Другої Речі Посполитої святкування Дня Конституції було офіційно узаконено. Нацистська Німеччина та СРСР, які зайняли території Польщі у Другій світовій війні, знову оголосили святкування цього дня незаконним. До 1989 року 3 травня часто був днем проведення антиурядових та антикомуністичних акцій. У квітні 1990 року після падіння соціалістичного режиму свято знову набуло статусу національного.

Ми щиро вітаємо польський народ із цим знаменним святом і зичимо дальшого прогресу у розвитку демократії та свободи.

Публікації на цю тему

Конституція 3 травня або ж Урядовий акт, прийнята 3 травня 1791 р. була документом, який регулював правову систему спадкової монархії Речі Посполитої. Цей документ був покликаний усунути вади політичного устрою Речі Посполитої, заснованого на вільних виборах та необмежених привілеях шляхти, він передбачав зміну державного устрою на спадкову монархію, суттєво обмежував шляхетську сваволю, позбавивши шляхту, яка не мала землі, права голосу та прийняття рішень у державних справах, запровадив часткове зрівняння прав міщан і шляхти, і поставив селян під захист держави. Конституція формально скасувала принцип одноголосного прийняття рішень. Основним автором тексту Конституції травня був король Станіслав Август Понятовський. Ігнацій Потоцький, Гуго Коллонтай та королівський секретар Сціпіоне П'яттолі також зробили значний внесок у її написання. За словами Ігнація Потоцького та Гуго Коллонтая, Конституція 3 травня була «останньою волею та заповітом згасаючої батьківщини». Прийняття Конституції викликало спротив консервативно налаштованої шляхти і було вороже сприйняте Російською імперією, яка з 1768 р. була протектором Речі посполитої і гарантом непорушності її устрою. Після втрати незалежності у 1795 році протягом 123 років поділів території Польщі між сусідніми державами цей документ надихав поляків боротися за відновлення незалежності своєї держави. Геополітична ситуація у Європі була сприятливою для прихильників реформ. Сусіди Польщі були зайняті війнами (переважно, з Османською імперією) та вирішенням внутрішніх конфліктів Чотирирічний сейм, який діяв з 1788 по 1792 р. 7 вересня 1789 р. сейм призначив комісію у справах форми правління. 17 грудня 1789 р. до сейму було подано схвалений депутацією текст литовського надвірного маршалка Ігнація Потоцького під заголовком «Принципи форми правління» («Zasady do formy rządu»). Цей проєкт передбачав підпорядкування уряду сейму, а сейму – місцевим сеймикам за умови збереження виборності всіх державних посадових осіб, починаючи з короля, частково обмежував повноваження монарха через що наштовхнувся на опір з боку Станіслава Августа. Внаслідок посилення безпеки країни завдяки укладанню 29 березня 1790 р. оборонного союзу з Прусією, король Станіслав Август почав прихильно ставитися до партії реформ або, як їх ще називали, Патріотичного блоку («Stronnictwo Patriotyczne»), яка складала більшість у сеймі та взяв у свої руки ініціативу в роботі над проєктом нової конституції. Таким чином документ стала шляхетсько - королівським компромісом, який поєднував ідеї шляхти, справжню демократію із королівською програмою конституційної монархії. Сейм погодився із королівським проєктом в обмін на надані шляхті гарантії вносити в майбутньому доповнення до прийнятого акту. Таким чином політична модель конституційної монархії набула рис конституційно-парламентської монархії. Прихильники конституції, побоюючись провокацій чи силової протидії з боку Російської Імперії, пришвидшили дату обговорення документа на два дні (спочатку прийняття було заплановане на 5 травня 1791 р., скориставшись тим, що головні противники прийняття закону ще не повернулися з великодньої відпустки. Дата сесії не була оголошена, і на засідання 3 травня поіменно викликали лише прихильників реформ. Увечері 2 травня в палаці Радзивіллів відбулося засідання, під час якого був зачитаний проєкт конституції. У ніч з 2 на 3 травня в будинку маршалка Малаховського було підписано так звану «Ассекурацію» (від латинського «аssecuratio» убезпечення) наступного змісту: «У щирому бажанні врятувати батьківщину, в страшних для Речі Посполитої обставинах проєкт під назвою Урядовий акт, в руки його високості маршалка сеймового і коронної конфедерації поданий, до найзавзятішого виконання приймаємо, і нехай запорукою тій справі будуть любов до батьківщини і слово честі, яке для більшої надійності підтверджуємо нашими підписами». Парламентські обговорення та прийняття Конституції відбувалися в умовах небезпеки державного перевороту. Місце засідання, Королівський замок у Варшаві, охороняли королівська гвардія та військові частини під командуванням князя Юзефа Понятовського, який разом із групою офіцерів перебував у одній з замкових кімнат біля трону. Законопроєкт про прийняття нового закону викликав бурхливі протести парламентської опозиції. Прихильники проєкту наголошували на зовнішніх загрозах і вказували, що збереження попередньої політичної системи Речі Посполитої загрожує катастрофічними наслідками для країни. Конституція була прийнята більшістю голосів, під оплески зібраної аудиторії та натовпу, що зібрався перед замком. Протест проти прийняття Конституції підписали 28 осіб, але деякі згодом відкликали свої підписи. 3 травня 1791 року день прийняття Конституції був проголошений святом, яке після третього поділу Речі Посполитої стало забороненим. Після відновлення незалежності у квітні 1919 року керівництвом Другої Речі Посполитої святкування Дня Конституції було офіційно узаконено. Нацистська Німеччина та СРСР, які зайняли території Польщі у Другій світовій війні, знову оголосили святкування цього дня незаконним. До 1989 року 3 травня часто був днем проведення антиурядових та антикомуністичних акцій. У квітні 1990 року після падіння соціалістичного режиму свято знову набуло статусу національного. Ми щиро вітаємо польський народ із цим знаменним святом і зичимо дальшого прогресу у розвитку демократії та свободи.