Календар медицини

Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009) визначна хірургиня, педагог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), «Відмінник охорони здоров’я УРСР», автор понад 200 наукових праць

Освіта і початок кар’єри

• 1941 – закінчила Томський медичний інститут за військово-польовою хірургією (прискорена програма)
• Учасниця ліквідації епідемії висипного тифу в Томську
• Працювала в амбулаторії та на лікарській дільниці в Алтайському краї
• Військова служба (Друга світова війна)
  1942–1945 – хірург у медсанбатах Калінінського та 2-го Прибалтійського фронтів
• Учасниця визволення Смоленська, Орші, Риги
• Звання: майор медичної служби

Нагороди: ордени Вітчизняної війни ІІ ст., Червоної Зірки, медалі (зокрема «За бойові заслуги»)

Наукова та медична діяльність

• 1949 – першою у світі виконала резекцію рубцевого стравоходу з пластикою тонкою кишкою через абдомінально-шийний доступ
• 1952 – кандидатська дисертація: «Зміни стравоходу після хімічного опіку»
• 1963 – докторська дисертація: «Хирургическое лечение больных раком пищевода»
• Посади
  1952–1963 – старший науковий співробітник НДІ онкології (Томськ)
• 1966–1970 – завідувачка кафедри шпитальної хірургії (Томськ)
• 1970–1981 – завідувачка кафедри хірургічних хвороб педіатричного факультету Київського медичного інституту
• 1981–1989 – професор-консультант тієї ж кафедри

Наукові інтереси

Хірургія стравоходу, Реконструктивно-відновні операції

Керівництво: 7 кандидатських, 1 докторська дисертація

Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)
патологоанатом, науковиця, дослідниця пухлин головного мозку

Інна Олександрівна народилася в місті Іваново (тепер — Російська Федерація).
У 1946 році закінчила Івановський медичний інститут. У 1947–1950 рр. навчалася в аспірантурі.

Професійна діяльність (у Київському НДІ нейрохірургії, нині — Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України):

• 1950–1958 — молодший науковий співробітник;
• 1958–1962 — старший науковий співробітник;
• 1962–1992 — керівник лабораторії гістохімії;
• 1992–1993 — провідний науковий співробітник відділу нейропатоморфології.
  Наукові здобутки:
• У 1953 р. захистила кандидатську дисертацію «Гистоструктура и характер роста глиом».
• У 1971 р. — докторську дисертацію «Характеристика степени злокачественности глиальных опухолей головного мозга».

Автор 119 наукових публікацій, зокрема 30 у співавторстві.

Основні напрями наукової діяльності:

• морфологічні та гістохімічні дослідження пухлин головного мозку;
• судинна патологія мозку;
• вивчення післяопераційних ускладнень у хворих із пухлинами ЦНС.
• Підготувала 9 кандидатів наук.

Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)
мікробіолог, науковець, викладач

Даміан Петрович народився в місті Курськ. У 1898 році закінчив Курську гімназію із золотою медаллю. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1904). Упродовж 1904–1906 років додатково навчався на історико-філологічному факультеті того ж університету.

З 1906 по 1909 рік працював дільничим лікарем в Олександрійському повіті. У 1909 році, за запрошенням професора О. В. Репрева, повернувся до Харківського університету для підготовки до професорського звання на кафедрі загальної патології.

У 1910 році захистив докторську дисертацію:
«К вопросу об окислительных процессах при экстирпации поджелудочной железы (экспериментальное исследование)».

У 1911–1912 роках проходив наукове стажування:

• у Санкт-Петербурзі — у лабораторіях професорів Зільбер-Шумової та В. В. Підвисоцького,
• у Берліні — у професора Міхаеліса,
• у Парижі — в Інституті Пастера, де працював під керівництвом І. І. Мечникова та О. М. Безредка.
• У 1913–1914 роках — доцент із мікробіології при кафедрі патологічної фізіології Харківського університету.
Із 1914 року — завідувач кафедри бактеріології в Жіночому медичному інституті.

Віра Григорівна Балабан (1892-1976) педіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих хвороб, перший завідувач кафедри факультетської педіатрії, професор-консультант кафедри Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Віра Григорівна здійснювала наукові дослідження в галузі токсико-септичних захворювань новонароджених і дітей раннього віку, діагностики та лікування кишкових токсикозів різного походження, ревматизму.

Наукові праці: “Коли-диспепсия” (1958); “Стан вивчення кишкових захворювань у дітей раннього віку на сучасному етапі” (1965).

70 років від дня народження хірурга, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Леоніда Якимовича Ковальчука (1947–2014)
Провідний учений у галузі хірургії, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2003), доктор медичних наук (1988), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1996), ректор Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (1997-2014).
Основна наукова діяльність булла пов’язана з вивченням фундаментальних проблем виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Ним розроблено оригінальні, патофізіологічно обгрунтовані органозберігаючі методи хірургічного лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Розробив методи підвищення безпеки й ефективності хірургічного лікування патології магістральних артерій та екстракраніальних судин, зокрема метод попередження тромбозу сегмента реконструкції артеріальної системи, приділяв велику увагу новітнім технологіям у хірургічній практиці. Йому належить низка розробок малоінвазивних методів хірургічного лікування патології жовчних шляхів.
На посаді ректора Л.Я. Ковальчук проявив новаторський підхід в організації всіх видів діяльності. Його зусиллями відкрито нові факультети: фармацевтичний, стоматологічний, іноземних студентів, навчально-науковий інститут медсестринства; на базі теоретичних кафедр створено ще 4 навчально-наукових інститути: морфології; медико-біологічних проблем; фармакології, гігієни та медичної біохімії імені М.П. Скакуна; моделювання та аналізу патологічних процесів.
Наукові праці: “Вибір методів хірургічного лікування гастродуоденальних виразок” (1997); “Лапароскопічна хірургія жовчних шляхів” (1997); “Органний кровообіг при передракових станах стравоходу та шлунка” (2001); “Атлас оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту і передній черевній стінці” (2004); “Клінічна флебологія” (2008); “Венозні тромбози” (2010).

Фрідріх Есмарх видатний німецький хірург, впровадження антисептиків у медицині, розробник операції з ампутації плеча та автора «штучного знекровлення», одного із творців кровоспинного джгута з гумової стрічки, а також транспортної шини для іммобілізації кінцівки, еластичного бинта, наркозної маски, безлічі корисних хірургічних інструментів (зокрема ніж Есмарха), які широко використовують і в наш час, та інших засобів, таких от як кружка Есмарха.

Фрідріх Есмарх отримав освіту в університетах Кіля та Геттінгену. Брав участь у кількох війнах, опікуючись наданням медичної допомоги пораненим, працюючи в військових шпиталях і лазаретах Кіля, Фленсбурга, Зундевітта, Гамбурга та Берліна.

Фрідріх Есмарх сприяв поширенню в Німеччині самаритянських шкіл для догляду за хворими та пораненими. Лікар видав першу книгу–посібник «Перша допомога при раптових нещасних випадках», яка стала бестселером і перекладена 30-ма мовами світу.

Кайзер Вільгельм І на знак визнання заслуг Фрідріха Августа фон Есмарха посвятив його у лицарі в 1887 р.