Календар медицини

100 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Бориса Петровича Ященка (1922-1989)

Фтизітар, доктор медичних наук (1965), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1974), завідувач кафедри туберкульозу Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (1967-1989). Закінчив Донецький медичний інститут (1952).

Напрям наукових досліджень: особливості діагностики та клініки туберкульозу в осіб різного віку.

100 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук Сергія Прохоровича Мудрого (1922-2002)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1967). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закінчив Київський медичний інститут. Працював в Українському НДІ травматології та ортопедії (Київ): старший науковий співробітник, завідувач лабораторії консервування тканин (1963-1980); у Київському медичному інституті: завідувач лабораторії профілактики дорожньо-транспортного травматизму (1980).

Наукові дослідження були присвячені профілактиці дорожньо-транспортного травматизму.

Наукові праці: “Подготовка костной основы протезного поля для пластического протезирования путем пломбирования лунок после удаления зубов” (1962); “Прискорення регенерації кісткової тканини в альвеолярному відростку застосуванням “біологічної пасти” (1962); “Применение пасты КГФ при подготовке протезного ложа для непосредственного протезирования” (1966); “Автодорожный травматизм в Украине, его причины и меры предупреждения” (1975); “К вопросу об оказании медицинской помощи при дорожно-транспортных проис­шествиях на догоспитальном этапе” (1981).

80 років від дня народження мікробіолога, вірусолога, академіка НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Володимира Павловича Широбокова (1942)

Відомий вчений у галузі медичної мікробіології та вірусології, академік НАМН України (2012), академік НАН України (2003), доктор медичних наук (1978), професор (1980), почесний професор Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (2012), почесний професор Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова (2012), заслужений діяч науки і техніки України (1996), завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1979).

У галузі вірусології протягом багатьох років розвиває фундаментальні та прикладні проблеми ентеровірусології: біологічні та генетичні властивості ентеровірусів, їх поширення в оточуючому середовищі, патогенез ентеровірусних захворювань людини, удосконалення методів вірусологічної діагностики. Відкрите ним явище дисоціації ентеровірусів під час репродукції в клітині має принципове загальнотеоретичне та медичне значення. Більшість з його робіт спрямовані на клініку, розкриття патогенезу інфекційних захворювань. У галузі мікробіології його роботи присвячені проблемам мікробної екології людини. Окремим важливим напрямом досліджень є наукове обґрунтування захисту навколишнього середовища та питної води від патогенних мікробів. Зробив суттєвий внесок у розробку питань екологічної мікробіології, ролі найпростіших як резервуара патогенних мікробів і вірусів.

Наукові праці: “СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита” (1988); “Практическая вирусология” (1989); “Медицинская микробиология, вирусология, иммунология” (1994); “Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія” (2011); “Мікробна екологія людини з кольоровим атласом” (2011); “Интегральная роль симбиотической микрофлоры в физиологии человека” (2011).

70 років від дня народження доктора медичних наук, професора Олександра Аркадійовича Владимирова (1952)

Доктор медичних наук (2001), професор (2005), завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2011). Закінчив Одеський медичний інститут (1975).

Напрям наукових досліджень: вивчення та впровадження в практику новітніх методів фізичної та реабілітаційної медицини, організація в Україні нової системи реабілітаційної допомоги хворим.

Святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочене до дня прийняття Статуту ВООЗ у 1948 році.

У грудні 1945 року дві країни Бразилія та Китай запропонували створити міжнародну організацію, яка б займалася питаннями охорони здоров’я на глобальному рівні та була абсолютно незалежною від будь-якої влади. Через півроку в Нью-Йорку був затверджений статут Всесвітньої організації охорони здоров’я, а чинності він набув 7 квітня 1948 року, коли угоду підписала 61 країна.

Мета Всесвітнього дня здоров’я полягає у відзначенні важливості здоров’я кожної людини для людства в цілому. Здоров’я – стан повноцінного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад. Часто психічним здоров’ям нехтують, але сьогоднішній стресовий спосіб життя дуже впливає на загальний стан людини, тому важливо заохочувати населення до відповідної терапії. Крім того, здоров’я залежить від гармонійного існування людини у навколишньому середовищі. І, звичайно, не слід забувати, що ми є те, що їмо, тож важливо дотримуватись збалансованого раціону.

Згідно з дослідженнями вчених, здоров’я залежить більше ніж на 50% від способу життя людини, на 40% від соціальних і природних умов і лише на 10% від спадковості.

У Всесвітній день здоров’я проводяться заходи, метою яких є підвищення обізнаності населення щодо цінності здоров’я, ролі здорового способу життя, профілактики захворювань, проблем охорони здоров’я, зокрема доступу до медичної допомоги.
Щороку ВООЗ пропонує іншу тему для цього дня, яку висвітлюють на школах, семінарах, майстер-класах і дискусійних форумах. Тема Всесвітнього дня здоров’я у 2023 – «Здоров’я для всіх!»

У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись з літературою щодо здорового способу життя:

1. Феномен людини. Здоровий спосіб життя : збірник наукових праць / Захід. центр енергоінформац. наук, Укр. Міжнар. акад. профілакт. медицини НТШ. – Львів : ЗЦЕН, 2022. – Вип. 105 (171).
2. Індекс здоров’я. Україна – 2017: результати загальнонаціонального дослідження : звіт / Міжнар. фонд “Відродження”. – Київ, 2018.
3. Сущенко І. В. Рухова активність як засіб формування здорового способу життя студентської молоді//Україна. Здоров’я нації. – 2019 – №2 – С. 202-203.
4. Гарник Т.П. Природне харчування і здоровий спосіб життя: міжнародний конгрес, 12-15 липня 2018 р. Анкара (Туреччина) // Фітотерапія. Часопис. – 2018. – № 3. – С. 59-60.
5. Дуб М.М. Здоровий спосіб життя студентів – складова професійної компетенції// Україна. Здоров’я нації. – 2019. – № 2. – С. 168-169.
6. Крутов В.В. Традиційна та інформаційно-енергетична медицина: дві комплементарних системи знань на варті здоров’я людини //Фітотерапія. Часопис. – 2021 – № 3 – С.24-30.

155 років від дня народження фармаколога, доктора фармацевтичних наук, професора Григорія Володимировича Даїна (1867-1946)

Фармаколог, доктор фармацевтичних наук (1936), професор (1928). Закінчив Університет св. Володимира (1892). Спеціалізувався в ньому та Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі з хімії та ботаніки (1892-1897). Працював у Київському університеті (1901-1925); завідувач кафедри фармацевтичної хімії Київського (1925-1933) та Одеського (1935-1941) фармацевтичних інститутів.

Досліджував лікарські рослини та біологічно активні речовини (лупулін, ефірні олії, смоли тощо). Розробив методику аналізу сахарину в харчових продуктах. Довів можливість застосування методу синтезу β-оксикислот жирного ряду, розробленого С. Реформатським, для синтезу ароматичних β-кислот.

Наукові праці: “К выяснению реакции получения β-оксикислот по способу С.Н. Реформатского” (1896); “Вторичные ароматические β-оксикислоты” (1897); “Новый способ получения α-метилкоричной кислоты” (1897); “Способы распознавания сахарина в различных пищевых продуктах и исследование продажных сортов его фабрики Heyden’a” (1900).