Буйко Петро Михайлович (1895 – 1943) – видатний акушер-гінеколог, доктор медичних наук, Герой Радянського Союзу (посмертно).
Народився в місті Бельськ, Гродненська губернія.
- 1911 – вступив до Військово-фельдшерської школи (Санкт-Петербург).
- 1911–1914 – молодший фельдшер у психіатричному відділенні Миколаївського військово-медичного госпіталю.
- Перша світова війна: служив у 1-му залізничному полку, згодом – у Києві.
- 1918 – учасник повстання проти Центральної Ради.
- 1919–1922 – навчання у Київському медичному інституті.
Професійна діяльність
- 1922–1923 – голова окружного відділу профспілки медпрацівників (Бердичів).
- 1923–1927 – завідувач окружного відділу охорони здоров’я (Біла Церква).
- Займав посади головного лікаря та завідувача акушерсько-гінекологічних відділень (Люботин, Київ).
- 1930 – курси удосконалення в Ленінграді.
- Доцент акушерсько-гінекологічної клініки Київського медінституту.
- Завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту.
- 1933–1934 – директор Київського інституту охорони материнства і дитинства.
- 1938 – захистив кандидатську дисертацію «Клиника и профилактика разрывов промежности в родах».
- 1940 – захистив докторську дисертацію «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани».
Військові роки
- З початком Другої світової війни – провідний хірург медсанбату.
- Поранений під Уманню, потрапив у полон, утік.
- Працював лікарем у Фастові:
- створював фіктивні діагнози;
- врятував понад 1000 людей від примусового вивезення до Німеччини;
- організовував лікування поранених партизан.
- Липень 1943 – вступив до партизанського загону, очолив санітарну частину.
- 13 жовтня 1943 – потрапив у полон; після катувань спалений живцем у с. Ярошівка разом із трьома партизанами.
Відмовився від утечі, щоб не наражати на небезпеку місцевих жителів.
Наукові праці
- «Клініка і профілактика розривів промежини при пологах» (1940).
- «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани» (1954, посмертно).
- Вшанування пам’яті
1950 – постановою Ради Міністрів УРСР ім’я Буйка присвоєно Київському НДІ охорони материнства і дитинства.